Ось і знову вершини
заіскрились снігами.
Сакраментську долину
поливає дощами.
І, недавно почавшись,
Рiк, як мить промайнув.
Різдвяними вогнями
на прощання сяйнув,
Збудоражив простори
різномовністю хорів:
„Тиха ніч. Дивна ніч.”
Мерехтіннями свіч
Перевиті надії,
побажання і мрії.
Запах хвої п’янить.
О, чаруюча мить!
Вже й останні хвилини
(Сльози й радощі наші)-
Наче воску краплини,
збігли в вічності чашу.
З Новим Роком вас, з святом!
Ми вам зичим багато
миру, радості, світла.
Хай життя ваше квітне.
Нехай рiк наступивший
принесе вам бажане,
хай прекрасне, омріяне
„світле завтра” настане.
Хтось отримає квіти,
і почує: „кохаю.”
В когось дітки дрібненькі
швидко попідростають.
Комусь спазмами горло
здушить від хвилювання,
коли вперше дитину
поведе до вінчання.
А до когось онуки
Раптом в гостi нагрянуть.
Втихне бiль вiд розлуки,
В хатi весело стане.
Хтось поступить у коледж.
Хтось одержить диплома.
Знайде добру роботу.
Відпочине хтось вдома.
Та нехай кожна зміна,
кожна нова дорога
Вам приность лиш щастя –
подарунок від Бога.
Хай колосяться ниви,
і не будуть ліниві
руки сіяти й жати,
щоб було з чого дати
тим, в кого не вродило,
тим, кому не щастило.
Хай дзвенять побажання,
новорічні вітання.
Ніч, яка неповторна!
Теплотою обгорне
всіх у нашому крузі.
З Новим Роком, вас друзі!
Комментарий автора: З Різдвом Христовим та Новим Роком вас, дорогі читачі!
Прочитано 9078 раз. Голосов 6. Средняя оценка: 4.83
Дорогие читатели! Не скупитесь на ваши отзывы,
замечания, рецензии, пожелания авторам. И не забудьте дать
оценку произведению, которое вы прочитали - это помогает авторам
совершенствовать свои творческие способности
Публицистика : Мужество и слезы - Антон Это произошло - полтора года назад, зимой.Вся наша жизнь - испытания, и нужно их преодолеть не совратясь на посулы мертвой материи. Жива материя тогда, когда Сердце человека горит Ярким пламенем - и оживляет все материальные формы тогда. Тогда и говорят, что жив человек, через дела свои, через формы, с которыми имел дело. Он просто вложил в формы Свое Сердце, и огонь Сердца горит в этих оживленных вещах и делах его. У кого нет Сердца, или слабо горит, то и дела таковы. С Душою это связано, или ее отсутствием. И я получил этот опыт, и знаю, что значит - не иметь Души в себе. Это полное потеря Себя, это смутная память о том, что имел богатство, но утратил его. Это состояние сознания безсмысленности существования, и почти потеря памяти, словно кто то вычеркнул из жизни, и оставил доживать в этой скорлупе, в которой уж не вознестись в поднебесье.