Странники, вчера мы начали в конце дня оценивать, сколько маленьких добрых дел сделано за день ... Взвесили себя сегодня? Получается? Начинает просыпаться Совесть, что где-то упустили, могли кому-то помочь и не помогли, могли сказать доброе слово и не сказали, что-то сделать и не сделали ... Все постепенно получится! Учитесь творить Добро, даже если раньше не замечали сколько добрых искр вы разбрасываете вокруг и как зажигаете Светлую Вселенную Добра вокруг себя! Увидите, как мир вокруг начнет меняться, как будут разрешаться ранее не разрешимые вопросы и проблемы. Не забывайте Небеса Вселенной открыты до Вознесения, вас прекрасно видят и слышат!
Творите Добро!
Любите друг друга!
Дорогие читатели! Не скупитесь на ваши отзывы,
замечания, рецензии, пожелания авторам. И не забудьте дать
оценку произведению, которое вы прочитали - это помогает авторам
совершенствовать свои творческие способности
Ясени - Мучинский Николай Це моє найперше оповідання. Викладена в нему історія реальна. Її розповів мені одного разу, коли приїзжав на курси підвищення кваліфікації в наш педуніверситет, мій рідний брат, він працював на той час учителем однієї з сільських десятирічок. В цей день брат заночував у мене. Сімя моя на той час була в селі і ми мали змогу майже цілу ніч розмовляти. Реальний Микола якийсь час був його учнем. Запитання в брата, до мене, після розповіді цієї трагічної історії, було таке: "Скажи мені чому так сталось? Я напевне не знаю в своєму житті людини, яка б більше за Миколу любили Бога і ось такий результат. Миколи нестало, така страшна смерть, і в ще досить в молодому віці.Чому такі хороші люди, які до того ще й люблять Бога - гинуть, а всяка погань процвітає? Ви можете догадуватись, що я йому відповів. Та коли він пішов вранці на заняття, я взяв ручку і написав цю історію.
Можливо її потрібно було б тепер підправити. Та я не хотів, а оце недавно, перечитав її знову і добавив в кінці буквально чотири рядочки. Не знаю чи в Миколи були сини, та знаю в Господа вони точно є.
